Лист, написаний матір’ю-блондинкою своїй дочці-блондинці: Здраствуй, моя люба донечко! Якщо ти отримаєш цей лист, значить від до тебе дійшов. Якщо ж ні, то дай мені знати, я надішлю тобі ще одного. Зараз я пишу дуже повільно, бо знаю, що ти читаєш не швидко. Погода у нас гарна, але на минулому тижні два рази йшов дощ: на початку тижня три дні, та в кінці впродовж чотирьох днів. До речі, що стосовно того пальто, яке ти хотіла. Дядько Василь сказав, що якщо пересилати його разом з тими вилитими ґудзиками, то це вийде дуже дорого із-зі ваги. Тому я їх відрізала. Тобі прийдеться пришити їх назад, я покладу їх у праву кишеню. Твій тато знайшов нову роботу. Під ним 500 чоловік! Він косить траву на цвинтарі. Твоя сестра Настя нещодавно вийшла заміж, вона незабаром стане мамою. Але ми поки що не знаємо, це буде хлопчик чи дівчинка, тому зараз я не зможу тобі сказати ти станеш тіткою чи дядьком. Якщо буде дівчинка, то Настя сказала, що назве її як мене. Досить дивне рішення назвати мою онучку Мамою. З твоїм братом Анатолієм недавно стався казус: він закрив свою машину, а зв’язку ключів залишив всередині машини. Йому прийшлося йти додому аж 10 кілометрів за іншими ключами, щоб відкрити машину і випустити нас звідти. Якщо ти раптом зустрінеш свою кузену Лілю, то передавай їй від мене привіт. Якщо не зустрінеш – нічого не кажи їй. Твоя мама
P.S. Хотіла вислати тобі гроші та, нажаль, вже заклеїла конверт. 
